Головна
Карта сайта
Допомога
Дата утворення: 7 березня 1923 року.
Площа: 0,934 тис.кв.км., 3,1% від території області.
Відстані: Районний центр – смт Бородянка знаходиться на віддалі
Населення району становить 56 677 осіб, в тому числі селищного – 33 720 осіб, сільського – 22 957 осіб з яких : чоловіків -26 152, жінок - 30 525. На території району проживають єврейська та польська громади.
Бородянський район розташований в північно-західній частині Київської області, утворений 07 березня 1923 році.
Район має досить розвинену шляхову мережу. По його території проходять залізниці: Київ-Коростень і ст.ст.Спартак-Буян, а також автомобільні шляхи: республіканського значення – Київ-Ковель, обласного – Макарів-Бородянка-Феневичі та Іванків-Мигалки-Радомишль.
На півночі Бородянський район межує з Іванківським та Вишгородським, на сході – з Києво-Святошинським та Вишгородським, на півдні – з Макарівським районами, на заході – з Житомирською областю.
На території району знаходиться 5 залізничних станцій: Бородянка, Клавдієве - Тарасове, Немішаєве, Тетерів, Спартак. Автомобільних шляхів загального користування -
Транспортна мережа району складається з 21 автобусних маршрутів.
Район знаходиться у межах Київського Полісся в теплій агрокліматичній зоні з недостатньою вологістю. Метеостанція знаходиться в смт Пісківка.
Поверхня – моренно-зандрова і алювіальна, слабо-хвиляста та горбиста рівнина.
Корисні копалини, до яких належать суглинки, мергелі, вапняки, піски, торф, цегельні глини, мають місцеве використання. Граніт та базальт виходів на поверхню не мають, видобування цих порід для потреб будівельної промисловості не проводиться. Залізні руди займають невеликі площі, поклади малі за потужністю, не видобуваються.
Район розміщений в правобережній частині ріки Тетерів (права притока ріки Дніпра), яка протікає по північно-західному кордону району. Гідрографічну мережу району представляє р. Здвиж з притоками та інші правобережні притоки р. Тетерів. Загальна довжина гідрографічної мережі району близько
Коротка історична довідка:
Перші археологічні знахідки на території району датуються пізнім палеолітом (20-25тис. р. до н. е.). В 1150р. в Іпатієвському літописі вперше згадуються ріки Тетерів, Здвиж.
В 1793 році Бородянський край увійшов до складу Київської губернії Російської імперії. У 1866р. утворено Бородянську волость, у склад якої входили 15 сіл, 12 хуторів та 1 фільварок.
На початку 20 століття введено в експлуатацію залізницю Київ – Ковель. На території району з’явились три залізничні станції – Немішаєве, Клавдієво (названі на честь начальника Пд. – Зах. Залізниці К.С.Немєшаєва), Тетерів.
В 30-х роках в районі було відкрито 9 відділень зв’язку, створено міську телефонну мережу.
На кінець 60-х років населення району досягло 55,9 тис. осіб, налічувалось17 промислових підприємств, 3 радгоспи і 13 колгоспів, 11 середніх, 14 восьмирічних та 6 початкових шкіл.
В 1963р. в райцентрі відкрито сільське профтехучилище (нині - Бородянський аграрний ліцей).
В цьому ж році Бородянський район був ліквідований. Територія і населені пункти були приєднані до Макарівського району та Ірпінської міськради.
Відродився район у 1967 році.
В 1986р. внаслідок катастрофи на ЧАЕС район віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, всі жителі отримали статус потерпілих 4 категорії. В травні 1986 року у 27 населених пунктів району було тимчасово переселено 19,9 тис жителів з Чорнобильського району. Для потерпілих з Чорнобильського району було побудовано 1379 будинків, в яких нині проживає 1579 чоловік.
Сучасну історію району творили і творять у сьогоденні Герої Радянського Союзу: Яковенко В.Г., Сосніна Н.І., Сидоренко Г.І., Петренко Г.Н., Герої Соціалістичної Праці: Вдовенко П.Ф., Свириденко С.П., Палагеча Д.І., Ковчан У.Й., Романенко М.А., Слухай І.І., Члени Національної Спілки письменників України: Каменчук В.В., Камінчук А.С., Мельниченко Т.Й., Петров Ф.В., Сіренко М.П.,Члени Спілки майстрів народного мистецтва: Корякіна Р.В., Корякін О.В.,Член Спілки художників України: Козаченко М.,Члени Спілки письменників Російської Федерації: Голуб М.О.
Бородянський район багатий на пам’ятники історії та культури: археологічні пам’ятники, які належать до історичних епох: знайдено залишки 20 стародавніх поселень, 13 курганів, 4 стоянки, городище, яке було форпостом, збудованим, очевидно, у ХVІІІ ст. на кордоні з Польщею, 2 ґрунтових могильника епохи бронзи (тшинецька культура).
Всього в районі 12 музеїв і музейних кімнат. В Немішаївському аграрному коледжі діє музей бойової слави, музей українського костюму та української писанки та музей селища Немішаєвого, в Луб'янці - музей культури та побуту, який має літературно-мистецький профіль, в Новій Греблі - музей історії книги і книгодрукування. При восьми школах діють кімнати-музеї краєзнавчого спрямування. Так, в Новому Корогоді називається "Домашні обереги", в Пилиповичах - "Світлиця", в Новому Заліссі - "Бабусина світлиця”, в Новій Греблі - "Берегиня", в Микуличах - Героя Радянського Союзу В. Г. Яковенка, в Загальцях - етнографії та побуту, В селі Здвижівка при Будинку культури працює краєзнавчий музей. Всі музеї та музейні кімнати діють на громадських засадах.
В районі діють такі найбільші промислові підприємства: ВАТ “Борекс”, ВАТ “Пісківський завод скловиробів”, ВАТ “Електромашкомплект” та ТОВ «Артіль», ТОВ «Алюпол»; будівельні організації – ЗАТ “ПМК-
На території району розташовані Тетерівський досвідно-виробничий держлісгосп та Клавдіївське державне лісогосподарське підприємство, які входять в систему Державного комітету лісового господарства України.
Працюють Ощадбанк та філії шести банків: “Аваль”, “Правексбанк”, “Індекс - банк”, “Київська Русь”, “Приватбанк”.
На території району знаходяться чотири приватних сільськогосподарських підприємства, 7 колективних сільськогосподарських підприємств, 3 сільськогосподарських товариства з обмеженою відповідальністю, 3 господарства наукових та навчальних закладів та 25 фермерських господарств, розміщено 5 мисливських господарств, 2 сільськогосподарських кооператива, 4 приватних сільськогосподарських підприємства, 5 державних підприємств та їх підсобних господарств, 24 фермерські господарства, більше 12 тис. дачних ділянок.
В смт Немішаєве розташований Український науково-дослідний інститут картоплярства Академії аграрних наук України з дослідним господарством у с. Козинці, відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного університету “Немішаївський агротехнічний коледж”, який відзначав в жовтні 2007 року 95 річчя заснування.
Діє 28 загальноосвітніх шкіл, з яких: Тетерівська гімназія, дитячий будинок “Веселка”; 20 дошкільних навчальних закладів, 6 навчально – виховних об’єднань “Школа-сад”.
До закладів охорони здоров’я району відносяться: центральна районна лікарня, 4 дільничних лікарні, 1 медамбулаторія, 9 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 7 ФАПів, 16 ФПів.
Заклади культури: районний Палац культури ім. Т.Г.Шевченка, при якому діє біля 20 клубних формувань, з них 12 - дитячих, 29 будинків культури та сільських клубів, 2 школи мистецтв.
Засоби масової інформації – районна газета “Вперед” (заснована 25.02.32р.) та редакція місцевого радіомовлення. Крім того, в районі випускається регіональний тижневик “Борекс інформ”, засновником і видавцем якого є ВАТ “ Борекс”.
В районі діє 23 спортивні зали та 17 футбольних полів, 40 спортивних майданчиків, у 2007-2008 роках введено в експлуатацію 3 штучні сучасні спортивні майданчики, Найбільшим є спортивний комплекс Немішаївського державного аграрного коледжу – стадіон.
На сьогоднішній день збережено та діють дві дитячо-юнацькі спортивні школи: відділу освіти райдержадміністрації та при Бородянському МФОСК «Здоров’я», учбово-тренувальний процес проводять 10 штатних та 14 на 0,5 ставки тренерів, займається 604 учні ДЮСШ. При Бородянській СЗОШ № 2 діє спортивно оздоровчий комплекс з плавальним басейном, тренажерними залами. Завершується будівництво-реконструкція спеціалізованого футбольного комплексу «Борекс», який включений до переліку об’єктів задіяних у проведенні ЄВРО-2012, як тренувальний центр команди-учасниці ЄВРО-2012 року.
Діє 51 релігійна громада: Української православної церкви Московського патріархату – 21, Української православної церкви Київського патріархату – 9, Євангельських християн – баптистів – 8, а також адвентистів сьомого дня - 3, римо-католицької церкви - 12, християнської церкви Повного Євангелія “Слово віри”, євангельських християн “Джерело життя”, християнської церкви Повного Євангелія “Вісник миру”, Євангельських п’ятидесятників – 2, громади євангельських християн - 2, Свято-Преображенський монастир Київської Єпархії України православної церкви -1.
В географічному відношенні територія району відноситься до Поліської низовини і представляє собою терасову зону р.Дніпра і його притоків. Міжріччя Здвиж – Ірпінь являє собою плато. В південно-східній частині району місцевість порівняно підвищена, рельєф її слабохвилястий. На південний захід від смт Бородянка місцевість понижена, рельєф її також слабохвилястий.
Район розміщений в правобережній частині басейну ріки Тетерів (права притока р.Дніпро), яка протікає по північно-західному кордону району. Гідрографічну мережу району представляє р.Здвиж з притоками та інші правобережні притоки р.Тетерів. Загальна довжина гідрографічної мережі району близько
