Білоцерківський район – один з найбільших районів Київської області. Як адміністративна одиниця був створений у 1930 році.

        Білоцерківщина - це назва землі, чия історія сягає корінням у сиву давнину, нараховуючи понад 5 тисяч років.

        Як свідчать археологічні знахідки, і донині на територіях багатьох сіл -Мазепинець, Шкарівки, Яблунівки та інших залишились пам’ятки різних епох: городища черняхівської та древньоруської культур, поховання бронзового періоду, стародавній земляний Зміїв вал уздовж Росі, споруджений за наказом Київського князя Ярослава Мудрого.

        Ціла галерея історичних подій виникає під уважним поглядом у минуле: будівництво на берегах Росі величного оплоту проти монголо-татар – міста Юр’єва (попередня назва м. Біла Церква), підписання Білоцерківської угоди між Богданом Хмельницьким і польською шляхтою під час Визвольної війни 1651-1654 років.

        Сторінки героїчної слави Білоцерківщина тісно пов’язані з гайдамацьким рухом - Коліївщиною, рухом декабристів. Саме тут члени Васильківської управи Південного товариства на чолі з П. І. Пестелем обговорювали долю майбутньої держави, розробляли плани вбивства царя та повстання Чернігівського полку.

        В період капіталістичного розвитку Білоцерківщини стає одним з найрозвинутіших   сільськогосподарських,   промислових,   торгівельних осередків Київської губернії.

        Певний вплив на соціально-економічний та культурний розвиток краю мали графи Браницькі - володарі білоцерківських земель кінця ХУІІІ - початку XX століття.

        Жителі району бережуть добру пам’ять про відомих людей, які побували в краї – Т.Г.Шевченка, О.В.Суворова, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, І. Нечуя-Левицького, Леся Курбаса, О. С. Пушкіна,К. Г. Стеценка, С.Петлюру – головного отамана українського війська, голову директорії УНР, Гетьмана Скоропадського.

        XX століття - надзвичайно насичений подіями відтинок історії, шлях, який пройшли білоцерківці від української революції до незалежності України.

        На Білоцерківщині сформувалося військо Директорії, яке відновило Українську Народну Республіку, а через невеликий відрізок часу свою владу встановили більшовики.

        Радянська влада - це індустріалізація та колективізація, які не дали обіцяних результатів, голодомор 1932-33 років, коли при доброму врожаї, без війни, від голоду на Білоцерківщині померло близько 20 тисяч жителів.

        Тяжкі випробування лягли на долю жителів району і в роки Великої Вітчизняної війни. 16 липня 1941 року наш край був окупований фашистами. В серпні цього ж року на околиці села Блощинці прийняв криваве хрещення студентський батальйон, в якому був майбутній видатний письменник України Олесь Гончар. Цей страшний бій описаний ним в романі "Людина і зброя", про подвиг студбатівців нагадує бронзова постать юного червоноармійця з гвинтівкою в руці, встановлена при в"їзді в село Блощинці на березі річки Красна.

        Визволена Білоцерківщина на початку січня 1944 року військами 50 і 51 корпусів 40 армії Першого Українського фронту під командуванням генерал-майорів, Героїв Радянського Союзу С. Мартиросяна та П. Авдієнка.

        До складу 50-го корпусу входила Перша окрема Чехословацька бригада під командуванням полковника Людвіка Свободи.

        Більше 12 тисяч синів і дочок Білоцерківщини воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, а близько 7 тисяч не повернулися до рідних домівок, вісьмох з них удостоєно високого звання - Героя Радянського Союзу.

        Білоцерківщина - це колиска, яка виплекала багатьох видатних людей минулого. Село Мазепинці - батьківщина українського гетьмана Івана Мазепи, тут йому зведено єдиний в Україні пам’ятник. В 2007 році на честь гетьмана І.Мазепи в селі Мазепинці збудована дерев’яна церква.

        У селі Пилипча дитинство провів відомий російський письменник К.Паустовський.

        Надросся - це життєдайне джерело, з якого черпав свою творчу наснагу І. Нечуй - Левицький.

       Узинська земля стала першим стартовим майданчиком у житті для льотчика-космонавта, двічі Героя Радянського Союзу П. Р. Поповича.

        5-тисячна історія нашої землі несе в собі велику мудрість, мужність і працю тих, кого вона зростила. Серед них 21 Герой Соціалістичної Праці.

        До Золотого фонду району віднесено 51 чоловік. Більше 450 жителів Білоцерківщини відзначені державними нагородами.

        Станом на 1 січня 2008 року на території району проживає 51тис.  населення з них:

-         чоловіки – 23тис.

-         жінки – 28тис.

        Сьогодні Білоцерківський район демонструє хорошу економічну динаміку. Хлібороби

        Білоцерківщини ще раз підтвердили високий рівень землеробства, продемонстрували уміння злагоджено і продуктивно працювати на єдиний результат.

        Наш район пишається трудівниками ТОВ “Одісей”,  ТОВ ”Острійківське”, ТОВ”Агрокомплекс”, ТОВ “Сухоліське” та ряду інших господарств. Їхньою працею твориться хліборобська слава Білоцерківського району

 

     Символікою Білоцерківського району є герб і прапор. До неї включені елементи символіки Київської області.

   Основним змістом герба Білоцерківського району є поєднання історичної спадщини Білоцерківщини у вигляді лука з трьома стрілами (елемент герба м.Біла Церква), смужки малинового кольору (елемент прапора м.Біла Церква) із сучасністю, де відображений виробничий напрямок розвитку району.

 

Опис герба Білоцерківського району

     Герб Білоцерківскього району має форму щита, який представлений класичною формою із загостреною посередині нижньою частиною. Лівий і правий кути щита закруглені, загострення посередині нижньої частини направлене зовні щита.

   По діагоналі щит поділений стрічкою малинового кольору (кольору прапора м.Біла Церква). Верхнє поле щита розділене на три рівні за шириною смуги: середня має жовтий колір, крайні – блакитний, тобто кольори прапора Київської області. У верхній лівій частині щита на блакитному полі зображений лук з трьома стрілами (елемент герба м.Біла Церква) золотистого кольору.  

  Зелене поле по правий бік діагоналі символізує родючі ниви Білоцерківського району, а золотий колос у вигляді рогу достатку – високі врожаї зернових культур.

  Сріблястий колір обрамляє контури щита і дві бокові лінії діагоналі, які поділяють герб на дві частини: історію та сучасність.

 

Опис прапора Білоцерківського району

     Прапор Білоцерківського району являє собою прямокутне полотнище, яке складається з трьох однакових за шириною горизонтально розташованих смуг. Верхня – блакитного кольору, нижня жовтого (елемент прапора Київської області), середня – малинового (колір прапора м.Біла Церква).

  На блакитному полі у верхній частині зображений лук з трьома стрілами та колос у вигляді рогу достатку – елемент герба Білоцерківського району. Співвідношення ширини прапора до його довжини – 2:3.

 

 

БІЛОЦЕРКІВЩИНА

Слова А.І.Кульчицького

І

На цій землі так повелось -

Добро і щастя для людей,

Тече в віки блакитна Рось,

А з нею мрія наша йде.

 

                      Приспів:

          Білоцерківщина – мій отчий край!

          Білоцерківщина – душі розмай!

          Білоцерківщина – свята земля!

          Білоцерківщина – любов моя!

 

ІІ

Тут наші предки в давній час

Кували волю по зорі.

Вони й донині серед нас

В буденних справах трударі.

 

                      Приспів

 

ІІІ

Пшениця з вітром на полях

Веде розмову гомінку,

Дарує хліб нам на руках

На веселковім рушнику.

 

                      Приспів