Васильківський район утворено 7 березня 1923 року Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету «Про адміністративно-територіальний поділ».

Землі Васильківщини – найстаровинніша територія Київської області.  Археологи знаходять тут залишки Трипільської культури, численні пам’ятки епохи бронзи. До наших днів залишилося чимало історичних пам’яток скіфської доби – городище в селі Лосятин, поселення скіфів – у селах Мала Солтанівка, Погреби, поховання – у селі Іванковичі, скіфські кургани – в селах Крушинка та Мархалівка.

В 1932 – 1933 роках під час масового Голодомору в районі було знищено 8022 жителів. Саме тоді, коли „рідна” держава продавала зерно країнам Західної Європи за найнижчими цінами.

 Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років за мужність і героїзм  були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу К.Я.Кошман (с. Велика Бугаївка), П.А.Кондира (с. Руликів),  В.Ф.Цимбаленко (с. Мала Бугаївка), М.Ф.Хвоя (смт. Глеваха), П.О.Понежда (с. Кожухівка), кавалери трьох Орденів Слави І.С.Тонковид (с. Митниця), П.М.Васильєв (с. Руликів), І.К.Возний  (с. Порадівка).

Серед борців за зміну існуючого ладу, покращення життя українців був і поет – правозахисник, побратим В.Стуса, М. Гореня, Л.Лук’яненка, житель  с. Барахти -  Юрій Литвин.

Шестеро васильківчан носять високе звання Героя Соціалістичної Праці: С.Д.Виштак (с. Лосятин), О.К.Диптан (с. Кодаки), Г.О. Гук (с. Мар’янівка), О.П. Краснобаєва (с. Соколівка), Ф.М.Тромса (с. Устимівка), А.П.Ведмідь (с. Саливонки).

Нині Васильківський район за своїми соціально-економічними показниками, промисловим потенціалом, агропромисловим комплексом, розвиненою соціальною інфраструктурою є одним із найрозвинутіших регіонів Київської області. Його територія становить 1184  км. кв. Тут розташовано 71 населений пункт, у т.ч. 4 селища міського типу. В сільській місцевості проживає 67557 чол.

Чимало зроблено за півтора року господарювання головою Васильківської районної державної адміністрації С.А. Задорожним. Як справжній господар піклується він про добробут своїх земляків.

Основу виробничого потенціалу району складають 11 промислових підприємств. Основні види продукції: цукор-пісок, борошно, комбікорм, запасні частини та обладнання для цукрової промисловості, котельне обладнання, продукція з деревини. За 2007 рік промисловими підприємствами району вироблено продукції в порівняних цінах на загальну суму 262780,1 тис. грн., що на 6269,4 тис. грн. більше, ніж за 2006 рік. Найкращі показники у підприємств: ОПОВ «Ліра» (с. Застугна), ТОВ –фірма «О.Д. Пролісок» (с. Велика Вільшанка), ВАТ «Київметалопром» (смт. Калинівка), ВАТ «Цукропроммеханізація» (смт. Гребінки), ТОВ «Агрофірма Столична» (с. Здорівка).

На території району працюють 38 сільськогосподарських підприємств. Валовий збір зерна у 2007 році становив 101,6 тисячі тонн, середня врожайність 31,7 ц/га. Нараховується  11 молочнотоварних ферм, з них 5 племінних. На даний час вирощується 7861 тис. гол. великої рогатої худоби, в тому числі  корів - 3231, свиней - 5176 гол., птиці - 1754,1 тис. гол. Найбільших здобутків досягнуто в таких господарствах: ПСП «Агрофірма «Світанок» села Ковалівка, СТОВ «Пологівське» села Пологи, СТОВ «Гребінківське» селища Гребінки і ПП «Лосятинське» села Лосятин.

Стрімко розвивається соціальна сфера. На даний час працюють  4 лікарні на 552 ліжок, 3 поліклініки та 12 амбулаторій, 38 фельдшерсько-акушерських пунктів. Відкрито перше в Київській області відділення гемодіалізу  на 4 ліжка, здійснено ремонт дитячої лікарні.

Мережа закладів освітньої галузі Васильківського району включає : одну гімназію, навчально-виховний комплекс, 28 шкіл І-Ш ст.; 8 шкіл – І-ІІ ступенів, 2 міжшкільних навчально-виробничих комбінати, дитячу юнацько-спортивну школу, центр дитячо-юнацької творчості, дитячий будинок для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування  «Горобинка» в смт. Гребінки, 20 дошкільних закладів.

До послуг мешканців району 43 клубні установи, 52 бібліотеки,  5 спеціалізованих закладів початкової мистецької освіти.

Великою гордістю Васильківщини є людина зі світовим ім’ям, Народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці, наш земляк, уродженець села Мар’янівка Іван Семенович Козловський.

Встановлено два пам'ятні знаки жертвам Голодомору 1932-1933 років (с. Плесецьке, с. Саливонки), пам'ятник і меморіальна стела з прізвищами загиблих від голоду в с. Барахти.

В районі налічується 2 стадіони, 39 спортивних майданчиків, 30 спортивних залів, 19 футбольних полів, 2 хокейні майданчики, 3 тенісні корти, 3 міні-футбольні майданчики з синтетичним покриттям,  плавальний басейн, 24 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять.

Спортивною гордістю району є майстер спорту міжнародного класу, триразова учасниця літніх Олімпійських ігор, член збірної команди України з метання молота, рекордсменка України, метальниця молота Ірина Секачова.

 У районі проживають 4983 ветерани війни та праці, 4568 громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Районна державна адміністрація та районна рада постійно дбають  про своїх співгромадян, бо прагнуть послідовно та реально добитися вирішення для людей усіх соціальних проблем .

Пишається Васильківщина і своїми земляками – Л.В. Погорілим – академіком ВАСГНІЛ, професором, доктором технічних наук, засновником ПСП  «Агрофірма «Світанок», Героєм України, народним депутатом України, доктором сільськогосподарських наук Т. В. Засухою.

Васильківщина наша мала батьківщина, наш рідний край, який ми любимо, в якому живемо й працюємо, і віримо, що він з кожним роком буде розквітати.

 

 

Населення

Загальна (кількість) станом на 01.01.08 – 60692

Чоловіків                  станом на 01.01.08 – 27840

Жінок                        станом на 01.01.08 – 32852

 

РОЗМІРИ ГЕРБА

1.  Висота герба (стовп) відноситься до ширини герба(пояс) як 2 до 1,25.

2.            Елементи герба (зображення церкви у верхній частині) та перехрещених плуга і шаблі у нижній частині розміщені на почесних фігурах щита (середня частина, перехрещення стовпа і пояса та перев'язів).

3.            Щит ділиться на дві рівні частини символічним зображенням Змієвих валів.

4.            Зображення плуга:

Довжина – 1/2 довжини пояса;

Висота – 1/3 висоти стовпа в нижній частині герба

5.   Зображення шаблі:

Висота -  1/3   висоти  стовпа в  нижній частині герба.  Шабля перехрещується з граділем плуга під кутом 60 '

6. Зображення церкви у верхній частині щита:

Ширина – 3/4 ширини пояса;

Висота – разом з пагорбом на всю висоту стовпа у верхній частині щита.

 

Щит герба розділений на дві рівні частини символічним зображенням   Змієвих валів.   Верхня   частина   щита   має червоний колір. Це - колір старого герба Василькова. Нижня частина    щита    зелена.    Це    -    колір    щедрої    природи Васильківщини, ухожених полів, лугів та лісів.

Змієві вали - це система земляних укріплень від набігів ворожої кінноти із Степу. В історії існує дві версії їх побудови:

1. Частину валів по річці Стугні було збудовано за часів  Володимира  Великого,   а   по  річці   Рось   і притоках    -    за   часів    Ярослава    Мудрого.    По Васильківщині проходять три лінії Змієвих валів, які починаються біля Трипілля: південна - по річці Красна на Васильків; середня - по правому березі річки Стугна на Митницю і Ходорків; північна - по лівому березі річки Стугна на Васильків і Радомишль;

2.  За іншою  версією  дані вали збудовані набагато раніше, за часів могутньої держави Троянь.

У верхній частині щита розміщений старий герб Василькова і повіту, прийнятий у 1797 році, підтверджений 26 грудня 1852 року. На ньому зображена золота церква на зеленому пагорбі. Це нагадує про те, що в місті князем Володимиром Великим  ще в кінці X століття була збудована одна з найдавніших І церков на Київщині - Преображенська.

У нижній частині герба зображено золотий плуг і срібну шаблю.

За легендою, золотий плуг був скинутий Богом з неба трипільцям, які створили одну з найдавніших і найдосконаліших систем землеробства. Трипільці жили на території Васильківщини. А потім на протязі тисячоліть населення Васильківщини займалось землеробством, вирощуючи хліб.

Символ срібної шаблі показує, що, живучи на кордоні з Степом,   жителі   району   віками   захищалися   від   нападів ворогів,   не   випускаючи   зброї   з   рук.   Вони   боролися, відстоюючи  свою  волю,   з  готами  і   обрами,   хазарами  і печенігами, половцями і татарами.

Герб виконаний з дотриманням усіх вимог геральдики.

 

РОЗМІРИ ПРАПОРА,

1.  Відношення довжини прапора до ширини як 2 до 1

2.  Розміри малинового щита у верхній лівій частині прапора:  

          Довжина щита – 1/4 довжини прапора;

          Висота щита – 1/3 висоти прапора.

3.  Зображення плуга:

         Довжина від чепіг до кінця граділя на всю довжину щита;

         Висота – 2/3 висоти щита.

4. Зображення шаблі:

         Висота дорівнює висоті щита;

Шабля   розміщена   під   кутом    45°       до   довжини   щита перехрещується з граділем плуга

 

 

                                                                                     сл.Світлани Дідківської

                                                                                        муз.Анатолія Дармостука

 

Гімн Васильківщини!

 

Заспів:

Васильківська земля – край, багатий на пісню і працю.

Край народних талантів, славетних сільських трударів.

Васильківщино рідна, держави великої частка,

В Україні оновленій квітни в віках і зорій!

 

Приспів:

На просторах твоїх в перевитім волошками полі,

Колосяться жита, жайвір пісню несе на крилі.

Васильківщино рідна, моя калиновая доле,

                В Україні оновленій квітни в віках і зорій!    2 раза

 

Заспів:

Тут коріння моє з діда-прадіда славного роду,

Свідки слави минулої – Стугна, Змієві вали,

Тут нащадкам рости, берегти як зіницю, свободу.

Васильківщина рідна, поглянь, всі ми діти твої.

 

Приспів:             

На просторах твоїх в перевитім волошками полі,

Колосяться жита, жайвір пісню несе на крилі.

Васильківщино рідна, моя калиновая доле,

В Україні оновленій квітни в віках і зорій!

 

Васильківщино рідна, земля, нам дарована Богом,

В Україні оновленій квітни в віках і зорій!