Територіальна державна інспекція праці у Київській області інформує
“Підприємство, де я працював, проіснувало чотири з половиною роки. Після його банкрутства звернувся за довідкою для нарахування пенсії, і з’ясувалося, що зарплата (а відтак і всі відрахування з неї) були вдвічі меншими, ніж я насправді отримував. Я не обізнаний на бухгалтерських тонкощах, не знаю, як і що там мені платили, але хочу пенсію з тієї зарплати, яку дійсно отримував. Чи можу я довести цю справу у суді, якщо маю свідків?”.
З такими питаннями люди звертаються доволі часто.
При “офіційному” отриманні заробітної плати у більшості працівниківбухгалтерія утримує із загального розміру платні збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, податок з доходів фізичних осіб, внески на обов'язкове державне соціальне страхування, профспілкові внески. Разом ці відрахування складають значну частину зарплатні, що в багатьох випадках викликає бажання отримувати зарплату поза пильними очима держави, не сплачуючи податків і відрахувань.
Практика отримання зарплати неофіційно — «в конвертах» — в Україні стала типовою. Багато хто не замислюється над значенням того, що зарплата йому виплачується в доларах, без будь-яких зарплатних відомостей або за двома відомостями — «офіційною» та «тіньовою». Інші ідуть на такий спосіб отримання заробітної платні під тиском обставин, не бажаючи втратити гарну роботу, хоча й розуміють, що відбувається щось незаконне. Є й такі, що вважають — дурячи державу (а саме це відбувається при отриманні тіньової зарплати), вони вчиняють мало не святу справу (аргумент — «що ця держава зробила для мене»?). Та надто пізно люди дізнаються, що, отримуючи зарплатню «в конверті», вони можуть самі опинитися серед ошуканих.
Тож чим загрожує отримання «тіньової зарплати»?
Насамперед, працівник, який отримує зарплатню неофіційно, повністю беззахисний перед роботодавцем. Домовленість про її розмір жодним чином не зафіксована, і роботодавець сплачує платню доти, доки на те є його воля. Немає волі — немає зарплати. Звернувшись за захистом своїх прав, наприклад, до суду, працівник не матиме практично жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної платні. «Мене ошукали», — обурено каже працівник, чомусь забуваючи, що він сам брав активну участь в обмані, дурячи державу. При отриманні заробітної плати «в конверті» працівник сам вчиняє серйозне правопорушення — ухилення від оподаткування. Серйозність санкцій за це залежить від розміру «зекономленого» — тих сум, що фактично не надійшли до бюджету. За певних умов може наставати навіть кримінальна відповідальність (ст. 212 Кримінального кодексу України). І роботодавець зазвичай прекрасно це усвідомлює і використовує, знаючи, що висунути претензії йому працівник зможе лише тоді, коли сам визнає, що вчинив правопорушення.
Поширеними є випадки, коли роботодавець, користуючись неофіційним способом встановлення зарплати, запроваджує систему штрафів, які накладаються на працівника за найменше порушення, а часто й без нього.
Чинне законодавство для абсолютної більшості працівників передбачає лише два дисциплінарних стягнення — догану та звільнення (ст. 147 Кодексу законів про працю України), які застосовуються в чітко визначеному законом порядку, при цьому працівник має цілу низку гарантій. Та це — не для отримувачів конвертів. З неофіційною зарплатнею роботодавець може робити, що йому заманеться, у тому числі вираховувати з неї штрафи за вигадані ним самим порушення (наприклад, зачіску, що йому не сподобалася).
Адже він знає: працівник не зможе оскаржити його дії у суді, він не скаже:
«Знаєте, ми з роботодавцем дурили державу, ухилялися від оподаткування, і уявляєте, він при цьому і мене надурив!» Дуже вагомим мінусом отримання неофіційної зарплатні є те, що вона не буде врахована при нарахуванні пенсії. Потрібно зазначити, що сьогодні здійснюється доповнення т. з. солідарної (зрівняльної за своєю сутністю) пенсійної системи накопичувальною, для якої особливо важливим є розмір «офіційної» зарплати, причому не лише протягом якогось порівняно невеликого терміну перед виходом на пенсію, а впродовж усього часу роботи.
Не буде врахована неофіційна зарплата і в інших важливих для працівника випадках, наприклад, при призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Проблематичним буде й отримати кредит на придбання житла, автомобіля, побутової техніки — банк не повірить усним запевненням позичальника, що його неофіційний дохід набагато вищий за вказаний у довідці про заробітну плату, а якщо й повірить, не стане ризикувати, оскільки з неофіційної зарплатні повернути свій кредит той не зможе.
Підсумовуючи, радимо добре зважити всі «плюси» і «мінуси» отримання заробітної плати в конверті. Переконання, що «все буде добре», що роботодавець не обдурить, що старість ніколи не настане, що податкова інспекція нічого не дізнається — не завжди справджуються. Виграючи сьогодні гривню, знайте, що забираєте ви цю гривню, а можливо, й більше, в самого себе.
Територіальна державна інспекція праці у Київській області не наділена правом проведення оперативно-слідчих дій для встановлення фактів, що підтверджують або спростовують проведення роботодавцем або працівником незафіксованих у письмовій формі дій. Тому державний інспектор праці немає можливості перевірити і встановити факт перебування працівника в трудових відносинах з підприємством та факт виплати заробітної плати “у конвертах”, якщо це не зафіксовано в письмовій формі.
Відповідно до ст.256 Цивільного процесуального кодексу України факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку. Отже, працівник має право звернутися до суду з позовом про встановлення факту перебування в трудових відносинах з певним підприємством. При цьому факти виконання працівником трудових обов’язків може бути підтверджено будь-яким документами, зокрема, й непередбаченими трудовим законодавством, а також показаннями свідків.
Відповідно до ст.257 зазначеного Кодексу заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У разі ухвалення судом рішення на користь працівника роботодавець зобов’язаний оформити трудові відносини з потерпілим та внести потрібні записи до трудової книжки. Якщо роботодавець відмовляється зважити на вимоги суду, працівник повинен звернутися до державної виконавчої служби, адже згідно зі ст.2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, що входить до системи Мін’юсту України.
Разом з тим у нас є приклади, коли державні інспектори праці спільно з прокуратурою встановлювали факти виплати нелегальної заробітної плати (в “конвертах”) неповнолітнім.
Такі випадки були виявлені під час перевірки приватного підприємця в місті Ірпіні. За результатами перевірки було складено та передано до суду протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП, надано припис про усунення виявлених порушень.
Подібні факти зафіксовані у товаристві з обмеженою відповідальністю Бориспільського району. У цьому випадку також було складено та передано до суду протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП.