„Київська правда”, № 84,  1 серпня,  п’ятниця

Рубрика „Чужого горя не буває”

Стаття „Пуща-Водиця” — Прикарпаттю”

Як відомо, західними регіонами країни прокотилася стихія. Є загиблі, тисячі людей залишилися без найнеобхіднішого: даху над головою, одягу, продуктів харчування. У ці тяжкі хвилини моральний обов'язок кожного — допомогти постраждалим, підтримати їх найнеобхіднішим.

Одними з перших на стихійне лихо, яке спіткало жителів західних областей, відгукнулися працівники агрокомбінату „Пуща-Водиця”, який очолює Герой України Олексій Васильович Приліпка. Колектив підприємства одностайно вирішив перерахувати свій одноденний заробіток — 64 тисячі гривень — у фонд допомоги постраждалим. Втім, цим допомога агрокомбінату не обмежилась. На Івано-Франківщину вирушили вантажівки з гуманітарною допомогою — продукцією підприємства: соками та тваринницькими кормами. Чужого горя не буває, кажуть в агрокомбінаті.

П. Зубенко

Рубрика „Актуально”

Стаття „Програма подолання безробіття”

У Переяславі-Хмельницькому відбу­лася спільна нарада обласної служби зайнятості з головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, на якій йшлося про посилення співпраці у реалізації Програми зайнятості населення Київської області на 2008-2009 роки. У нараді взяли участь представники Дер­жавного центру зайнятості, Київської обласної державної адміністрації, на­чальники управлінь праці та соціально­го захисту населення області, соціальні партнери служби зайнятості, представ­ники ЗМІ.

На нараді виступив голова Розважівської сільської ради Іванківського району В.І. Петровський. Він наголосив на доцільності розробки таких програм.

Директор Київського обласного цент­ру зайнятості В.І.Якобінчук у своєму виступі проаналізував виконання Програми зайнятості населення Київщини у першому півріччі 2008 року. Як резуль­тат виконання запланованих заходів — ситуація на ринку праці Київської об­ласті відчутно стабілізувалась. Облас­ною службою зайнятості за перше півріччя 2008 року на вільні та новостворені робочі місця було працевлаштова­но 17,6 тисячі незайнятих громадян. На поліпшення ситуації у сфері зайнятості вплинуло розширення сфери прикла­дання праці в усіх галузях економічної діяльності. 20 тисяч новостворених ро­бочих місць — це підсумок спільних зу­силь головного управління праці та соціального захисту населення КОДА і працівників служби зайнятості та їх соціальних партнерів.

Серед основних пріоритетів в ре­алізації Програми зайнятості населення Київської області на 2008-2009 роки учасники наради, зокрема, визначили формування конкурентних переваг регіонального ринку праці та створення нових робочих місць з належними умо­вами праці та гідною оплатою, приве­дення чисельності, професійного скла­ду та кваліфікаційного рівня робочої си­ли у відповідність до потреб сучасного ринку праці, підвищення якості про­фесійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації населення, за­безпечення зайнятості сільського насе­лення шляхом орієнтації на підприємницьку діяльність, зниження рівня безробіття, зменшення його три­валості через надання повного спектру соціальних послуг та збільшення актив­них форм роботи з населенням. Успішне виконання цих завдань вба­чається у тісній співпраці служби зай­нятості з органами праці та соціального захисту населення.

О. Козар

„Київська правда”, № 83,  31 липня,  четвер

Рубрика „Є проблема”

Стаття „Допоможемо їм повноцінно жити”

Стіна довгого коридору приміщення виконкому Броварської міської ради минулого вівторка перетворилася на солідну тимчасову виставку пейзажів рідного краю. Ці гарні картини написав самобутній художник із села Чабани Києво-Святошинського району Юрій Іванович Пацан. Про цього автора живописних полотен „Київська правда” вже розповідала на своїх сторінках. Взяти в руки пензель та фарби змусила Юрія лиха доля. Дев'ять років тому він потрапив в автомобільну катастрофу. Лікарі врятували йому життя, але через пошкоджений хребет він більше не спроможний ходити самотужки. Інвалід першої групи пересувається у візку. Тоді дужі руки Юрія Пацана і почали творити красу на полотні.

Картини мальовничих пейзажів на тимчасовій виставці демонструвались спеціально. Тут у приміщенні міської ради проводилась обласна нарада працівників органів місцевої влади, які прибули сюди з усіх районів Київщини та міст обласного підпорядкування для обговорення проблем соціального захисту інвалідів.

Сьогодні на Київщині проживає понад 97 тисяч людей з обмеженими фізичними даними. Є указ Президента України „Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями”. Відповідно розроблена та затверджена обласна програма забезпечення безперешкодного доступу цієї категорії людей до об'єктів житлового та громадського призначення. На жаль, ця програма області не скрізь виконується… Такий доступ до об'єктів соціальної інфраструктури відсутній у Баришівському, Богуславському, Поліському, Володарському районах та у містах Буча і Васильків.

Найкраще з усіх працюють комітети по роботі з інвалідами у Білій Церкві, Броварах та районі, Славутичі, Києво-Святошинському, Обухівському, Таращанському районах. Гострою залишається проблема забезпечення інвалідів житлом. Торік лише в селищі Чабани Києво-Святошинського району інваліди одержали дві квартири, які було придбано за кошти спонсорів. Жоден бюджет району, міста обласного підпорядкування не передбачив належних коштів для придбання житла громадянам з обмеженими фізичними можливостями. Не скрізь у містах і районних центрах житлові будинки та установи обладнано пандусами, є спеціальний автотранспорт.

Чимало добрих справ для вирішення проблем людей з обмеженими фізичними можливостями робиться у місті Бровари. Саме тому і було намічено провести тут обласну нараду щодо вирішення проблем соціального захисту інвалідів. На це зібрання запрошено керівників районів, міст. У роботі цієї важливої наради взяв участь заступник голови Київської обласної державної адміністрації Валерій Петрович Кондрук. Але перед тим, як розпочати обговорення стосовно вирішення актуальних проблем, для керівництва області, районів міст, працівників масової інформації було влаштовано своєрідну екскурсію по вулицях міста Броварів.

Розпочалася вона на подвір'ї приміщення Броварської міської ради. Там стояло кілька мікроавтобусів, оснащених обладнанням для перевезення інвалідів у візках. Такими пасажирами тут були інваліди першої групи броварчанка Ірина Миколаївна Строй, Анатолій Миколайович Волошин з Черкащини. До речі, ці молоді люди вирішили створити сім'ю. Третім пасажиром був вже згаданий художник із селища Чабани Юрій Іванович Пацан. Генеральний директор Центру реабілітації міста Бровари Валерій Іванович Іваненко продемонстрував у роботі обладнання мікроавтобусів.

У задній частині машини за допомогою електропристроїв опускаються на землю металеві майданчики, інваліди заїжджають на них, і механізми підіймають пасажирів у салони мікроавтобусів. Центр реабілітації міста Бровари має у своєму розпорядженні 8 таких мікроавтобусів. Вони курсують на всіх міських маршрутах та до Києва. Інвалід телефонує безпосередньо водію маршрутки, на якій саме зупинці міста він знаходитиметься. Підйом у салон чи спуск на землю пасажира у візку триває кілька хвилин. Перевезення такого пасажира здійснюється безплатно. Спеціалізований автотранспорт доставляє таких пасажирів також у лікарню, на вокзал для здійснення подорожей у залізничних вагонах.

У місті багато житлових будинків оснащено пандусами для зручності пересування людей у візках, а всі нові житлові та соціальні споруди тепер при проектуванні і будівництві мають такі зручності. На території найбільшого в Броварах торговельного закладу виділено також спеціальне місце для паркування машин інвалідів.

Громадська організація Центр реабілітації інвалідів міста Бровари незабаром відзначатиме п'ятиріччя з дня заснування. Вона сприяє інвалідам в одержанні професії, працевлаштуванні. У Центрі створені і знаходяться в роботі сучасні тренажери, обладнання для фізичної реабілітації інваліда, масажні кабінети, де працюють сліпі інваліди, є тут сауна, комп'ютерний клуб „Класс”. Він пристосований до потреб людей з ураженням опорно-рухового апарату і людей, які пересуваються на візках. Тут інваліди опановують роботу з комп'ютером, спілкуються за допомогою Інтернету зі своїми друзями в Україні та інших державах. Всі надані послуги в Центрі надаються інвалідам безкоштовно. Міська рада також дбає про цю організацію. Вона сплачує мінімальну орендну плату, безкоштовно користується комунальними послугами. Нещодавно виконком Броварської міської ради поруч з існуючим центром, на першому поверсі житлового будинку, виділив ще й додаткову площу. Там нині проводиться капітальний ремонт. Виділено також у Броварах земельну ділянку площею 20 соток для спорудження виробничої промислової бази. Тут працюватимуть інваліди, випускатимуть промислову продукцію. Вже виготовлена проектна документація, але, безумовно, громадській організації спорудити виробниче приміщення не під силу. Тут потрібні чималі кошти з боку держави, дієва допомога спонсорів.

Після цієї своєрідної екскурсії вулицями Броварів  відбулася нарада, яку вів заступник голови Київської обласної державної адміністрації В.П. Кондрук. На цьому зібранні керівники районів і міст звітували про виконання програми забезпечення доступу людей з фізичними вадами до об'єктів житлового і громадського призначення.

М. Кравченко

 „Київська правда”, № 82,  29 липня,  вівторок

Рубрика „У Київській облдержадміністрації”

Стаття „Не хлібом єдиним, але й хлібом також”

Низку важливих питань життє­діяльності області було порушено на селекторній нараді з керівника­ми районів і міст, яку провів 24 липня виконуючий обов'язки го­лови облдержадміністрації Віктор Вакараш.

Першим на порядку денному стояло питання про стан вироб­ництва в області хліба, хлібобу­лочних виробів, цінову ситуацію на ринку цих виробів, стан за­купівлі зерна до Аграрного фонду і формування регіональних ре­сурсів. З доповіддю виступив на­чальник головного управління аг­ропромислового розвитку ОДА Олександр Покотило. Він зазна­чив, що хлібозаводи області наро­щують виробництво хліба. Так, за минулий рік випічка зросла на 10 відсотків проти позаминулого, а за перше півріччя нинішнього року — на 19 відсотків проти відповідного минулорічногого періоду. Однак більша частина потреби на­селення області в хлібі покри­вається за рахунок Києва. Потуж­ності ж хлібозаводів області вико­ристовуються лише на 23 відсот­ки, а Переяслав-Хмельницького, Макарівського, Згурівського, ТОВ ГК „Агротехпроект” — менш як на 23 відсотки. Ще гірша ситуація на підприємствах міст Буча та Виш­неве. Разом з тим у низці районів і міст залишається неконтрольованою ситуація із забезпеченням людей хлібобулочними виробами.

Не все гаразд і з ситуацією на ринку хлібобулочних виробів. У низці районів рівень оптово-відпу­скних цін значно вищий від за­гальнодержавних. Так, перевищення цін на хліб з борошна ви­щого гатунку на Макарівському і Переяслав-Хмельницькому хлібо­заводах сягає 30 відсотків, по Фастівському — 45. У Яготині, Згурівці, Макарові, Переяславі-Хмельницькому, Білій Церкві значно вищі ціни на хліб з борош­на першого гатунку. Є чимало й інших подібних прикладів. Тому в кожному місті і районі необхідно чітко розібратися з умовами та можливостями роботи місцевих пекарень, постачання і вироб­ництва хліба. Слід вжити заходів і щодо чіткого виконання розпоря­джень, якими встановлено гра­ничні розміри торговельних над­бавок. В нашій області вони вищі, ніж у середньому по країні. Виправленню ситуації сприятиме ре­гулярне вибирання борошна з Аг­рарного фонду, яке відпускається за нижчими цінами, ніж в інших постачальників. Проте за перше півріччя область закупила в такий спосіб лише 30 відсотків виділе­ного борошна.

Необхідно подбати і про те, щоб людям було зручно користу­ватися закладами торгівлі. В.Ва­караш навів приклад явного недопрацювання в цьому плані у Воло­дарці, де хліб продають у жа­люгідного вигляду приміщенні.

Нині йдуть жнива, в області, як і загалом по країні, урожайність до­сить висока, що сприятиме ство­ренню необхідних регіональних ресурсів, реалізації визначеної кількості зерна до Аграрного фон­ду для створення державного резерву. Цими питаннями повинні предметно займатися в кожному районі. На Київщині є всі можли­вості для стопроцентного забез­печення населення хлібом.

Інформацію про стан підготовки закладів освіти до нового на­вчального року зробив начальник головного управління освіти і на­уки ОДА Віктор Бутник. Він зазна­чив, що з 768 закладів освіти об­ласті до роботи вже готові 556, в решті мають бути завершені всі роботи до 25 серпня. Готовність дошкільних закладів становить 76 відсотків. 1 вересня в усіх школах повинен нормально початися на­вчально-виховний процес. Цього року мають стати до ладу вісім но­вих шкільних приміщень, проте хід робіт на таких об'єктах у Ва­сильківському та Миронівському районах дуже повільний. За роз­робленими планами школи і дошкільні заклади забезпечують­ся паливом.

Крім ремонту, будівництва приміщень, необхідно розв'язува­ти і всі інші питання, пов'язані з роботою закладів освіти. Подбати про харчування дітей. Причому безкоштовним харчуванням ма­ють бути забезпечені всі діти 1 - 4 класів та сироти і діти, позбавлені батьківського піклування. Поки що не все гаразд із забезпеченням шкіл кадрами — не вистачає 230 учителів, передусім з математики, іноземних мов, фізкультури. У де­яких районах є по 20 вакансій. Слід оперативніше дбати і про за­повнення вакансій медичних працівників. Не вистачає у школах і соціальних педагогів, психологів.

Потребує зміцнення матеріаль­но-технічна база шкіл, зокрема створення комп'ютерних класів. В останні роки усе більшої ваги на­буває проблема забезпечення шкіл автобусами для підвезення дітей у школу з інших сіл. В області є 116 автобусів, їх придбання три­ває. Щоб прискорити вирішення питання, необхідно використову­вати не тільки бюджетні кошти, а й спонсорські.

Не менш важливою проблемою є підготовка об'єктів житлово-ко­мунального господарства і палив­но-енергетичного комплексу до роботи в осінньо-зимовий період. Про хід цих робіт інформувала на­чальник головного управління ЖКГ і паливно-енергетичного комплек­су ОДА Галина Кулінич. Готовність до зими вона оцінила 36 відсотка­ми. Вже відремонтовано 448 коте­лень з 1280 існуючих, замінено 6,9 кілометра теплових мереж, замі­нено на нові три десятки казанів. Ведеться ремонт доріг, підготовка спецтехніки, заготовляються ма­теріали для посипання вулиць, шляхів під час негоди. Всі ці робо­ти передбачається закінчити у визначені терміни. Розміреному ритму підготовки до роботи в осінньо-зимовий період заважа­ють прикрі недоліки. Досить гос­тро стоїть питання заборгованості за спожитий газ — проплати ста­новлять     лише     74     відсотки. 72-мільйонна заборгованість (в тому числі 42 мільйони гривень — цьогорічна) може призвести до відключень газу. Значні суми за­боргованості у Фастові, Ірпені, Сквирі, Коцюбинському, Ставищі, Макарові. Борги слід погасити в цьому році, бо в наступному дове­деться платити значно більшу ціну.

Про борги йшлося і під час роз­гляду четвертого питання порядку денного — про стан погашення за­боргованості з виплати заробітної плати на підприємствах, в устано­вах та організаціях області. Як вип­ливало з інформації начальника головного управління праці та соціального захисту населення ОДА Леоніда Мартинюка, за підсумками роботи у січні-травні в області було призупинено негативну тенденцію нарощування боргів на економічно активних підприємствах. А от у червні ситуація погіршилася, з'яви­лися нові підприємства-боржники. Отож, за попередніми статистични­ми даними, заборгованість на 1 липня становила 19,7 мільйона гри­вень, що на 10,6 відсотка більше, ніж було на 1 січня, і на 14 відсотків більше порівняно до попереднього місяця. Це сталося переважно че­рез погіршення роботи з погашення заборгованості у Фастівському та Васильківському районах. Борги з зарплати „висять” ще на шістьох районах. Протягом першого півріччя Територіальна державна інс­пекція праці у Київській області про­вела на підприємствах, в установах і організаціях різних форм власності 934 перевірки додержання законо­давства про працю та загально­обов'язкове державне соціальне страхування. Вжито заходів для усу­нення виявлених недоліків. На на­раді зазначалося, що керівники, винні у несвоєчасній виплаті за­робітної плати, будуть нести адмі­ністративну відповідальність.

За результатами наради прийня­то відповідні розпорядження, відповідальним працівникам дано до­ручення стосовно поліпшення ста­ну справ з обговорених питань.

В. Стрекаль

Стаття „Двадцять дві олімпійські надії Київщини”

            Рідним словом і задушевною піснею, щирими побажаннями і глибокою повагою віншували олімпійців Київщини на врочистих проводах до Пекіна, що відбулися наприкінці минулого тижня в обласній державній адміністрації.

             Цьогорічний олімпійський десант столичної області — і чисельний, і насправді перспективний. Вирушають до Китаю аж двадцять двоє наших атлетів, і кожний з них мріє про світове визнання. „Ми шануємо кубертенівське гасло про участь в олімпійських перегонах, яка апріорі важливіша навіть за перемогу, однак усвідомлюємо і всіляко підтримуємо прагнення самих олімпійців обов'язково зійти на п'єдестал пошани”, — наголосив у напутньому слові Валерій Кондрук, заступник голови Київської обласної держадміністрації.

Україна ставить олімпійців у перший ряд своїх достойників. Такою є позиція Президента країни, таку політику проводять обласна влада та місцеві владні структури. І не деклараціями, а конкретними справами: держава заклала матеріальний фундамент для спортивних перемог і гарантувала героям Олімпійських ігор солідну винагороду, а влада на місцях подбала про надійний господарський тил. Уже цього року надано квартири в Броварах Сергієві Гриню, Василеві Ліщинському, Вікторові Кузнецову та Сергію Бреусу, виділено земельні ділянки під забудову в Баришівському та Білоцерківському районах, матеріально заохочено спортсменів і їхніх тренерів у Василькові та Васильківському районі…
           — Ви й справді виняткові особистості, бо пересічній людині не до снаги завоювати високе звання олімпійця, — зауважив Валерій Кондрук. А начальник обласного спортуправління Іван Куроченко, який доклав неабияких зусиль до формування нашого представницького загону, з особливою гордістю відрапортував: „Олімпійці Київщини становлять майже десяту частину збірної України”.
           Нашим повпредам у Пекіні вручили сувенірні дарунки та вишиванки, а єпископ Васильківський владика Євстратій благословив їх на спортивні подвиги на благо Батьківщини. Олімпійську клятву від імені спортсменів області виголосила Ірина Секачова, метальниця молота з Васильківщини.  А Володимир Дюдя, велосипедист з Білої Церкви, подякувавши Вірі Ульянченко та очолюваній нею обласній держадміністрації за дійову підтримку в підготовці до головних стартів олімпійського чотириріччя, запевнив земляків у спроможності посланців Київщини підкорити п'єдестал пошани в Пекіні. Готові до цього й паралімпійці столичної області, згуртовані талановитим начальником обласного центру „Інваспорт” Марією Віниченко: Олена Акопян, Василь Ліщинський і Вадим Кубов змагатимуться в китайській столиці трохи пізніше — на початку осені, але вирушать до місця призначення вже в першій половині серпня.
           Столична область делегувала на ХХІХ літні Олімпійські ігри веслувальників і гімнасток, велосипедистів і легкоатлетів, майстрів вітрильного спорту та плавців. Дехто з них, як-от Родіон Лука та Георгій Леончук з Вишгорода чи Сергій Гринь з Броварського району, уже сходили на п'єдестал пошани на попередніх олімпійських змаганнях. Інші — сповнені рішучості здійснити це вже найближчого серпня. Ми віримо в них і всіляко будемо підтримувати подумки та в молитвах.
          Повертайтеся на рідну Київщину з олімпійським визнанням, земляки!

          …А вже в неділю, на святково прикрашеному майдані Незалежності в столиці, урочисто провели до Пекіна всю вітчизняну команду. Вона цього року найчисельніша в своїй дванадцятирічній історії — 254 атлети і атлетки націлені на олімпійський п'єдестал пошани! Велелюдними і яскравими — з виступом Президента країни, фанфарами та феєрверком — були й самі проводи. Відтак будемо чекати на воістину святкову зустріч олімпійців уже наприкінці серпня. Хай щастить!

           До речі!

            У п'ятницю Валерій Кондрук, за дорученням голови Київської обласної держадміністрації, вручив провідним спортивним колективам Київщини нові транспортні засоби. Білоцерківське відділення школи вищої спортивної майстерності отримало мікроавтобус, а білоцерківська спеціалізована велосипедна ДЮСШ „Промінь” — автівку. Не сумніваємося: вони стануть підмогою спортсменам у штурмі нових спортивних вершин.

                                                                                                                      В.  Валерко

Рубрика „Праця і зарплата”

Стаття „Середній рівень - не менше тисячі”

За даними головного уп­равління статистики у Київській області, середньомісячна номінальна за­робітна плата одного штатного працівника Київщини у червні 2008 року склала 1913 гривень. Порівняно з травнем вона зросла на 2,1 відсотка, а за ос­танній рік збільшилася в 1,4 раза.

Ріст заробітної плати зафіксовано у більшості видів економічної діяльності: від од­ного відсотка у сфері додатко­вих транспортних послуг та до­поміжних операцій до 26,2 відсотка — в закладах освіти. Винятком стали підприємства пошти та зв'язку, авіаційного та наземного транспорту, будівництва та торгівлі, де рівень нарахувань навіть зни­зився від 0,1 до 31,8 відсотка.

Найвище (від трьох до п'яти з половиною тисяч) оплачувала­ся праця тих, хто зайнятий у сфері додаткових транспорт­них послуг та допоміжних опе­рацій, авіаційного та трубо­провідного транспорту. Лідера­ми серед промислових видів діяльності стали целюлозно-паперове та хімічне виробництва, випуск електричного, елек­тронного та оптичного устатку­вання, виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива, де заробітна плата на 1000-1700 гривень пе­ревищувала середній показник по економіці області. Водночас, розмір заробітної плати у працівників рибальства, риб­ництва та мисливства був більш ніж у півтора раза ниж­чим за середній рівень по еко­номіці.

Протягом червня 2008 року зростання заробітної плати відбулося у більшості міст та районів області. Найбільше оп­лата праці зросла у місті Васильків, Васильківському, Поліському та Макарівському районах. При цьому найвищий рівень нарахувань був у містах Бориспіль (2855 гривень), Сла­вутич (2727 грн.), Буча (2300 грн.) та у Бориспільському (2773 грн.), Макарівському    (2405 грн.) і Вишгородському (2249 гривень) райо­нах. Найнижчий рівень серед­ньої зарплати був у Тетіївському районі — 1052 гривні.

Інф. „КП”