Доктрина розвитку охорони здоров'я

Охорона здоров'я Київської області

Охорона здоров'я Київської області представлена потужною мережею медичних закладів, що обслуговує населення в загальній кількості 1715985 чоловік з них дорослих 1410615 чоловік, дітей 305370.
Основними стратегічними напрямками роботи (пріоритети галузі від яких, враховуючи їх соціальну важливість, у значній мірі залежить загальний стан здоров’я населення) є:
- удосконалення надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини (перш за все сільському населенню);
- забезпечення охорони здоров’я матері і дитини;
- реалізація комплексу заходів щодо попередження та стабілізації рівня інфекційних захворювань, насамперед соціально небезпечних ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу;
- удосконалення спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги населенню області;
- удосконалення управління, контролю  якості надання медичної допомоги, а також збільшення бюджетних асигнувань на охорону здоров’я з одночасним підвищенням ефективності їх використання, та сприяння спрямуванню позабюджетних коштів на розвиток галузі охорони здоров’я;
- удосконалення роботи щодо подолання епідемії туберкульозу.

План бюджетних асигнувань охорони здоров'я 2010 року по області становив – 1312,8 млн. грн.
За 2010 рік лікувально-профілактичні заклади області були профінансовані на 96% від плану поточного року. За 2010 рік на рахунки медичних закладів надійшло бюджетних коштів на суму 1 276,2 млн. грн., що на 1 жителя складає 743,69 грн. В тому числі по районах фінансування на 1 жителя в середньому за  2010 рік складає 503,67 грн.

Одним із напрямків діяльності лікувальних закладів області являється залучення позабюджетних коштів для потреб галузі охорони здоров’я. У звітному році таких коштів було залучено 108,8  млн. грн. (в 2009 р. – на 104,8 млн. грн. )
В 2010 році впроваджувались послуги добровільного медичного страхування. Зазначеним видом послуг було охоплено  146,7 тис. осіб (у 2009 році – 173,5 тис. осіб) та отримано від страхових компаній 17,5 млн. грн., що на 10% більше ніж у 2009 році. У 2010 році зі страховими компаніями працювало 12 лікувальних закладів області.

В області станом на 01.01.2011 функціонує 3 лікарняні каси із 9593 учасниками (у містах Переяслав-Хмельницький, Березань та у Бориспільському районі). Лікарняними касами залучено 1556,6 тис. грн. та виділено фінансову допомогу 5252 хворим.
У звітному році у галузі охорони здоров’я за рахунок коштів обласного бюджету було профінансовано 4 державних програм на суму 32,3 млн. грн., що становить 98,7% від річного плану поточного року, в тому числі:
-    програма «Комплексні заходи боротьби з туберкульозом» – 3,47 млн. грн., при плані – 3,53 млн. грн., виконання становить 98,5 % від річного плану;
-    забезпечення медичних заходів комплексної програми «Цукровий діабет» - 16,78 млн. грн. при плані поточного року – 16,82 млн. грн. виконання  становить 99,8%.
-    програма «Здоров’я нації» – 11,52 млн. грн., при плані поточного року –11,8 млн. грн., фінансування становить  97,1 % від річного плану;
-    «Профілактика та лікування серцево-судинних захворювань на період до 2013 року» – 563,0 тис. грн., при  плані – 563,0 тис. грн., виконання становить 100 %.

В області проведена значна робота щодо поліпшення матеріально-технічної бази лікувальних закладів. Так, в ІІ півріччі 2010 р. здані в експлуатацію:
- поліклініка Броварської центральної районної лікарні на 1 тис. відвідувань в зміну;
- Ірпінська міська поліклініка на 600 відвідувань в зміну.
- медична амбулаторія загальної практики – сімейної медицини у с. Бишів Макарівського району на 100 відвідувань в зміну .
Завершені роботи з реконструкції радіологічного корпусу Київського обласного онкологічного диспансеру, очікується проведення монтажу гама-терапевтичного апарату. Збудована площадка та проведено монтаж піролізного інсенератора «Мюллер» мод. С.Р.50.
У 2010 році вживалися заходи щодо поліпшення матеріально-технічного стану лікувальних закладів області. На проведення ремонтів лікувально-профілактичних закладів було витрачено коштів на 11 878,4  тис. грн., в т. ч. залучено позабюджетних коштів на 5 242,5 тис. грн.

В області триває робота щодо розширення мережі денних стаціонарів. Всього розгорнуто 2774 ліжок денних стаціонарів при 254 лікувальних закладах.

Значна увага приділялася питанням охорони дитинства та материнства. За 2010 р. абсолютна кількість пологів склала 17295, народилось 17377 немовлят.
Показники малюкової смертності 2010 року знизились в порівнянні із 2009 роком і становить 6,8 ‰ на 1000 народжених живими.

Показники первинного виходу на інвалідність серед дорослого населення області знизились на 1,7 %, а серед працездатного населення на 1,6 %.

Захворюваність населення області на туберкульоз зменшилась на 9,6 %, в тому числі серед дитячого населення на 32,5 %. За розрахунковими даними смертність від туберкульозу знизилась на 41,3 %.

Кадрове забезпечення
В області працює 5645 лікарі та 13981 середніх медичних працівників. Забезпеченість населення штатними лікарськими посадами становить 45,5 на 10 тис. населення. Укомплектованість штатних посад лікарів в області становить 89,1 %(ІІІ квартали 2009 р. – 89,9%).
Забезпеченість штатними посадами середнього медичного персоналу 92,3 –на 10 тисяч населення (ІІІ квартали 2009 року – 92,4). Укомплектованість штатних посад середнього медичного персоналу становить 92,5%  (ІІІ квартали 2009 року – 93,0).
Протягом 2011 року отримали житло 14 лікарів та 1 медична сестра.
У лікувальних закладах області протягом звітного року значна увага приділялася підвищенню кваліфікації медичного персоналу У вищих медичних закладах післядипломної освіти пройшли підготовку 1491 лікарів області, у порівнянні з 2008 роком їх кількість збільшилася на 12,8%, підготовку на курсах підвищення кваліфікації пройшли 1932 середніх медичних працівників, що на 12,5% більше ніж у попередньому році.
Станом на 1.01.2010 із загального числа лікарів області 58 % мають кваліфікаційну категорію, в минулому році цей показник становив 59%.
Серед лікарів 26% -  пенсіонери (2008 рік – 24,8 %).
Із загального числа середнього медичного персоналу кваліфікаційну категорію мають 55,8 %, у минулому році цей показник становив 55%. Осіб пенсійного віку 15,2% (2006 рік – 15,6 ).

Загальна кількість закладів охорони здоров`я Київської області на 01.10.2010 року становить 1008 закладів, серед яких: 92 лікарняних заклади, 219 амбулаторно-поліклінічних закладів, 672 ФАПи.

Мережа закладів сімейної медицини, станом на 01.01.2011 року представлена 238 закладами та дільницями, що надають допомогу на засадах загальної практики – сімейної медицини. Серед них: амбулаторій загальної практики сімейної медицини 171 (9 в місті), їх кількість за рік збільшилась на 4 заклади. Ці заклади обслуговують населення загальною чисельністю 635788 осіб (сільського та міського), в т.ч. – 105201 дітей до 17 років.  Питома вага населення, що обслуговується сімейними лікарями за звітний період складає 37,1% від населення області, серед сільських мешканців – 82,3%.

Так протягом 2010 р. Київській області реорганізовано дві дільничних лікарень та два фельдшерсько-акушерські пункти в медичні амбулаторії:

В закладах обласного рівня та спеціалізованих диспансерах надається спеціалізована допомога по профілям на високому рівні з використанням найновішої медичної техніки та з впровадженням сучасних досягнень світової медичної науки.
Так, в КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» функціонують сучасні клініко-діагностична, бактеріологічна, цитологічна, радіологічна, імунологічна лабораторії. Передові діагностичні відділення: функціональної діагностики, ультразвукової діагностики, ендоскопії, рентген-радіології. Функціонують відділення штучної нирки, відновного лікування. Проводяться такі складні оперативні втручання, як ендопротезування суглобів, лапароскопічна холецистектомія, видалення кил хребта, складні пластичні операції сечовивідних шляхів, оперативні втручання на органах грудної та черевної порожнини, нейрохірургічні.
КЗ КОР «Київська обласна лікарня № 2» - центр обстеження, лікування та реабілітації населення області яке потерпіло внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Лікарня оснащена сучасною медичною апаратурою та медичним обладнанням, що дозволяє якісно і в короткі терміни проводити обстеження хворих. Високий фаховий рівень лікарів та чуйне відношення медперсоналу дозволяють проводити лікування хворих на високому рівні, з прекрасними результатами.
КЗ КОР «Обласна лікарня відновного лікування», що розміщена в м. Миронівка - це український Хмільник в Київській області, де високоякісна радонова вода і професійний рівень медперсоналу дозволяють на декілька років зцілити недуги хребта та суглобів.
КЗ КОР «Київський обласний санаторний комплекс» - розташований в мальовничій місцевості Ірпінського регіону, має потужні відділення, що оздоровляють дитяче населення області по наступним нозологіям:
1. ендокринологічні хвороби;
2. протитуберкульозний профіль;
3. психоневрологічні захворювання;
4. ортопедична патологія.
Кліматичні фактори та увага медперсоналу комплексу творять чудеса та несуть зцілення дітям.
КЗ КОР « Санаторій "Поляна», що розміщений в Баришівському районі області несе оздоровлення дітям з хворобами серцево-судинної, дихальної систем, та з захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Напрями реформування охорони здоров'я Київської області
Перший етап впровадження примірних моделей реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги передбачає:
- оптимізацію мережі та ліжкового фонду закладів охорони здоров'я, у тому числі відомчого підпорядкування;
- централізацію коштів територіальних громад району на рівні районного бюджету та спрямування їх на забезпечення фінансування медичного обслуговування населення для отримання більш потужного джерела фінансування та більш ефективного управління обмеженими ресурсами; визначення ФАПів (ФП) структурними підрозділами лікарських амбулаторій (амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, далі - амбулаторій ЗПСМ) або безпосередньо центральним районним, центральним міським та міським лікарням міст обласного значення (або поліклінікам міських лікарень та самостійним міським поліклінікам);
- підпорядкування лікарських амбулаторій центральним районним, центральним міським або міським лікарням міст обласного значення (або поліклінікам міських лікарень та самостійним міським поліклінікам);

- формування у структурі поліклінічних відділень центральних районних лікарень, міських лікарень міст обласного значення (або поліклінік міських лікарень та самостійних міських поліклінік) центрів первинної медико-санітарної допомоги як структурних підрозділів цих закладів;
- формування оптимальної мережі закладів первинного рівня надання медичної допомоги (з вирішенням питання щодо реорганізації ФАПів (ФП), що обслуговують понад 1000 населення, у лікарські амбулаторії (амбулаторії ЗПСМ), частини дільничних лікарень у лікарські амбулаторії (амбулаторії ЗПСМ) тощо).

Другий етап передбачає:
- створення органів управління охороною здоров'я - відділів (управлінь) охорони здоров'я районних державних адміністрацій (міських рад) як замовників медичних послуг та розпорядників бюджетних коштів на відповідній території;
- створення юридично самостійних центрів первинної медико-санітарної допомоги;
- продовження формування оптимальної мережі закладів первинного рівня надання медичної допомоги, створення мережі амбулаторій ЗПСМ, максимально наближених до місць проживання прикріпленого населення;
- поступове формування оптимальної мережі закладів вторинного рівня надання медичної допомоги з урахуванням інтенсивності надання медичних послуг на засадах єдиного медичного простору;
- поступове створення «госпітальних» округів, що об'єднують заклади декількох районів або міст і районів залежно від щільності та характеру розселення населення, з урахуванням стану транспортних комунікацій, матеріально-технічного та кадрового потенціалу стаціонарів, профілю їх діяльності та структури медичних послуг;
- створення у складі центральних районних лікарень, міських лікарень консультативно-діагностичних центрів;
- перерозподіл ресурсів між закладами первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги;
- фінансування закладів первинного рівня надання медичної допомоги відповідно до подушного фінансового нормативу;
- перехід від фінансування закладів вторинного рівня надання медичної допомоги за предметною ознакою до глобального бюджету.

Третій (завершальний) етап  передбачає:
- завершення формування «госпітальних» округів;
- автономізацію закладів первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги, надання їм статусу комунальних некомерційних неприбуткових підприємств;
- впровадження державних закупівель медичних послуг на первинному і вторинному рівнях надання медичної допомоги за відповідними договорами впровадження механізму реалізації права пацієнтів вільно вибирати лікаря первинної медико-санітарної допомоги  ;
- впровадження механізмів забезпечення організації доступу пацієнтів до спеціалізованої допомоги через направлення лікаря первинної медико-санітарної допомоги за винятком випадків, що потребують подання невідкладної спеціалізованої медичної допомоги.