Масляна

18 лютого 2012 року о 12.00 в місті Вишгород відбудеться свято проводів зими «Масляна»

18 лютого 2012 року о 12.00 під патронатом голови Київської обласної державної адміністрації Анатолія Присяжнюка в м. Вишгород на набережній водосховища Київської ГЕС (алея Семена Поташника) відбудеться свято «Масляна», що символізує проводи Зими та початок Весни.

У програмі свята:

- фестиваль льодових скульптур «Київщині - 80»;
- фестиваль-конкурс на краще пригощання від громад Київщини;
- конкурс на приготування найсмачнішого млинця;
- катання на санчатах та снігові забави;
- дитячі каруселі;
- ляльковий театр для дітей та казкові герої;
- розважально-ігрові програми на дитячому льодовому майданчику та сніговій фортеці;
- видовищні костюмовані дійства від театру «Парк Київська Русь» (відновлення історичних подій, змагання лицарів тощо);
- театралізовано-розважальна програма за участю професійних артистів та мистецьких колективів Київщини;
- виставка майстрів народної творчості та ярмарок сувенірів;
- народні забави, змагання та конкурси серед гостей;
- театралізоване дійство «Змагання Зими і Весни»;
- обрядове спалення солом'яного опудала «Марени», вогняне шоу, запальні хороводи навколо вогнища;
- запуск вогняних ліхтариків - мрій;
- незабутній фестиваль феєрверків.

Чудовий настрій гарантуємо.....

Свято відродженої сили Сонця

Щороку Київська обласна державна адміністрація разом із мешканцями Київської області святкує тисячолітній звичай проводів зими і Масляну, адже без дбайливого збереження та щиросердного дотримання давніх традицій неможливо збудувати нову й міцну громаду.

Цього року святкування Масляної і народні гуляння будуть особливо феєричними, яскравими, емоційно-вибуховими, масовими і грайливими, із щедрими частуваннями і веселими співами, оскільки цей чарівний час проводів зими припадає на урочисту дату - 80-річчя створення Київської області. Це знаковий збіг, адже стародавнє, дохристиянське свято Масляної - час оновлення, одвічної перемоги весни над зимою, тепла над холодом, світла над темрявою, добра над усім лихим і людини - над своїми незгодами.

У ці дні, в останній тиждень перед Великим постом весь світ живе святом, - проводяться до щему п'янкі й барвисті карнавали, із тисячами мерехтливих вогників, безліччю екзотичних вбрань, таємничих масок, химерних створінь, веселих пісень і неймовірно запальних танців. Українська Масляна, що її в народі іменують Масницею і Колодієм, Сиропусним тижнем, Запустою і Пущенням, Сирною неділею, Ніжковими заговинами і Загальницею, - не поступається у щедрості, щирості і розмахові жодному з подібних всесвітньовідомих передвеликодніх гулянь!

Масляна - перехідний час, не лише тому, що символізує відхід зимових морозів й зустріч весняного сонця та останній тиждень вільної насолоди перед духовним гартом Великого посту, але й тому, що це, за українськими народними віруваннями, пограничний час, коли зникає межа між світами і всі наші предки гуляють та тішаться частуваннями поруч з нами.

У старовину великі масові гуляння з рясним розмахом тривали цілий тиждень. До кожного дня були приурочені певні ритуально-обрядові заходи: понеділок, який звався «зустріччю», «народженням Колодки» розпочинав загальну феєрію-карнавал. Цього дня наряджали солом'яне опудало Масляної і пеклися перші млинці - традиційна страва, уособлення сонця. У вівторок малеча каталась на мальованих ґринджолах з гірок, дорослі ж - із гучним співом мандрували по селу на мережаних возах та санях. У середу, яку в народі називали «ласуном», зятів запрошували до тещі на млинці; на «широкий» четвер влаштовували бучні молодецькі забави: кулачні бої «стінка на стінку», взяття снігової фортеці, балагани, хороводи, веселі ігри та гулянки. Хлопці вправлялися у силі й спритності, а дівчата тим часом приглядали собі майбутніх чоловіків, адже Масниця, Колодка була останньою можливістю вийти заміж до літа. У п'ятницю знов організовувалися тещині вечорниці, от лише цього разу зять приймав гостей у своїй господі. Субота відводилась на «зовичині посиденьки», - молоді невістки пригощали сестер своїх чоловіків, зовиць, і підносили їм дарунки, а з неділею приходив веселий фінал святкувань - нестримні веселощі, гульбища, що закінчувалися спаленням опудала Масляної і ритуальним прощенням, коли кожен мав попросити ближнього пробачити йому всі гріхи і прикрості, й тричі мусив почути щиросердечне «Бог простить!». Ляльку Масляної, уособлення зими, урочисто виносили на центральну площу та підпалювали на радість усім присутнім, символізуючи перемогу весни, світла, Сонця.

Сучасний світ з його обов'язками та вимогами скорочує давній святковий період і нині тижневі народні гуляння видались би невиправданими з раціонального боку, але ці зміни слугують лише на краще, - ущільнення святкових обрядодій неабияк сприятиме пожвавленню й без того яскравих свят, адже тепер всі ці окремі частинки буде об'єднано воєдино в одному місці і в один час, і цього року можна буде прокататись на санях, взяти штурмом снігову фортецю, повправлятись у силі та спритності, досхочу натанцюватись, поспівати й наїстись найрізноманітніших страв протягом двох насичених днів, 18 лютого у місті Вишгороді!

Свято Масляної поєднало у собі незнищенні й життєдайні язичницькі обряди і вірування з могутньою очисною та оновлюючою силою християнства. Не випадково місцем проведення цьогорічного фольклорно-етнографічного свята проводів зими і народних гулянь з нагоди Масляної було обрано старовинний Вишгород, адже саме тут, у місті першої владної християнки княгині Ольги так органічно поєднуються розмах, широчінь і свобода стародавніх валів і круч, місця сили, на яких справляли свої ігрища язичники, із суворою величчю християнських храмів і теплотою святих образів.

Одне з найдавніших міст Київщини запрошує на народні гуляння, на український карнавал, щоб весело провести зиму, спалити опудало незгод, співаючи пісень і б'ючи лихом об землю! Громада радо зустріне всіх, весело вшанує піснею та запропонує скуштувати різних страв; як писав класик, і все з полив'яних мисок, і самі гарнії приправи з нових кленових тарілок: свинячу голову до хріну і локшину на переміну, потім з підливою індик; на закуску куліш і кашу, лемішку, зубци, путрю, квашу і з маком медовий шулик. Щоб кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку, куривсь для духу яловець. Бандура горлиці бриньчала, сопілка зуба затинала, а дудка грала по балках; санжарівки на скрипці грали, кругом дівчата танцьовали в дробушках, в чоботах, в світках. Вбирали січену капусту, шатковану, і огірки, хрін з квасом, редьку, буряки; рябка, тетерю, саламаху, і їли бублики, кав'яр; щоб борщ до шпундрів з буряками, а в юшці потрух з галушками, потім до соку каплуни; на віват - з мущирів стріляли, туш - грімко трубачі іграли, а многоліт - дяки ревли!

Веселої Масляної!