Інформація про район
Миронівський район розташований в північно-східній частині Київської області, за 106 км від столиці України – міста Києва. На півночі він межує з Кагарлицьким, на заході - з Рокитнянським районами Київської області, на північному сході – з Канівським районом Черкаської області, на півдні - з Богуславським Київської області і Корсунь-Шевченківським Черкаської області. Територія району 90,4 кв. км і в основному знаходиться в басейні р. Росава. В північній його частині протікає р. Дніпро. На території району проходить Південно-Західна залізниця, автомагістраль Київ – Дніпропетровськ. Автомобільні шляхи з твердим покриттям складають в районі 700 км. Земельний фонд району становить 90,424 тис. га, в тому числі 72,322 тис. га сільськогосподарські угіддя. Орна земля складає 62,6 тис. га. Багаторічні насадження - 913 га, в т.ч. сади - 710 га, пасовиська - 7152 га, сінокоси – 1687,7 га. Із загальної площі угідь 1600 га – зрошувальні землі. Розорюваність складає 70 відсотків до загальної площі району. Клімат району помірно-континентальний, м‘який, вологий, з теплим тривалим літом, сухою теплою осінню та нестійкими морозами зимою і весною. Максимальна температура повітря спостерігається в липні –серпні місяця, середня багаторічна становить + 19,6С. Мінімальна температура буває в січні – лютому – 5-7С. Середньомісячна кількість опадів складає близько 500 мм. В основному, переважають північно-західні та західні вітри. Південні та східні вітри дмуть влітку, і, як правило, приносять опади. Ґрунти переважають чорноземні. На території району є запаси білої глини, яка використовується для виготовлення цегли. В районі нараховується 45 населених пунктів, на території яких діє 1 міська і 23 сільських громади, 19 населених пунктів віднесені до зони посиленого радіологічного контролю. Чисельність населення району складає 36,7 тис. чол., в тому числі: в сільській місцевості проживає 24,6 тис. чоловік, в місті Миронівка – 12,1 тис. чоловік. У національному складі переважають українці (95%). Проживають також росіяни, білоруси, поляки, молдавани, угорці та представники інших націй і національностей. В геоструктурному відношенні територія району розташована на межі Українського щита і його північно-східного схилу. Докембрійські породи кристалічного фундаменту Українського щита залягають поблизу земної поверхні під малопотужним чохлом антропогенових відкладів, у зниженнях поверхні фундаменту розвинута також кора вивітрювання та палеогенові і неогенові піщано-глинисті породи. Центральна і північна частина району лежить в межах північно-східного схилу Українського щита, для неї характерне різке ступінчасте занурення фундаменту в північного-східному напрямі і наявності осадочної товщі від пермського до неогенового віку, потужність якої наростає у напрямі занурення фундаменту. Антропогенові континентальні відклади утворюють суцільний чохол, на основній території району - леси, у річкових долинах - алювіальні піски і глини. З корисних копалин найбільше значення мають будівельні піски, глини та граніти. Є джерела радонових мінеральних вод. Район розташований в межах Центрально-лісостепової підвищеної агрогрунтової провінції. Ґрунти в районі – чорноземи, типові мало гумусні та слабо гумусні на лесових породах (80%), чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені ґрунти на лесових породах (10%), темно-сірі опідзолені ґрунти на лесових породах (7%), лучні та лучні солонцюваті ґрунти на делювіальних відкладах (3%). Більше 68% території розорано. Площа лісів та лісонасаджень понад 10.000 гектарів, переважають широколисті (дубово-грабові, осикові, вільхові з домішкою клена, берези і липи). На схилах балок збереглися ділянки лугових степів. Державну виконавчу владу представляє районна державна адміністрація. Голова районної державної адміністрації В.І. Роговий. Місцеве самоврядування представляє районна рада в кількості 72 депутатів. Голова районної ради М.Г. Бондаренко. Символіка району Герб Миронівського району
За характером рельєфу територію поділяють на дві частини: підвищена пологово-хвиляста лесова рівнина розчленована річковими прохідними долинами з абсолютними висотами 100-190 м (більше 85% території) та Канівські гори, що протягаються у вигляді смуги густо-розчленованого підняття біля сіл Грушів, М.Букрин, Ведмедівка, Ходорів, Ромашки; абсолютні висоти 90-220 м, де внаслідок великої різниці відносних висот і значного розчленування (глибиною 50-120 м) поверхня набуває вигляду горбисто-пасмових підвищень (до 15% території району). В Канівських горах характерні яри, балки, зсуви, скиди, розломи.
Герб Миронівського району складається з великого щита. Щит герба має класичну форму в золотій оправі із загостреною посередині нижньою частиною і розділений на верхнє (зелене) та нижнє (блакитне) поле. Нижній лівий і правий кути щита заокруглені, загострення посередині нижньої частини направлене зовні від щита. На верхньому лівому полі щита розміщено зображення цвіту каштана на червоному фоні. На верхньому і частково на нижньому полях розміщується зображення українського, вишитого біло-червоними нитками рушника, на якому лежить золотистий колосок пшениці. В нижній частині щита розміщено голубого кольору річку.